- врятуватися
- [ўр'атува/тиес'а]
-у/йус'а, -у/йеіс':а, -у/йеіц':а, -у/йуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
врятуватися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
рятунок — нку, ч. 1) розм. Дія за знач. рятувати і рятуватися. 2) Можливість врятувати, врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища. || Те, що звільняє, захищає від чого небудь. || Той, хто рятує, визволяє від чого небудь; рятівник. 3) рел.… … Український тлумачний словник
спасіння — я, с. 1) розм. Дія за знач. спасти 1) і спастися 1). 2) розм. Можливість врятувати кого , що небудь або врятуватися; вихід із небезпечного, скрутного становища; рятунок, порятунок. || Те, що рятує від чого небудь. 3) За релігійними уявленнями –… … Український тлумачний словник
тікати — I т ікати ає, недок., розм. Рівномірно, розмірено постукувати (перев. про годинник, годинниковий механізм). II тік ати а/ю, а/єш, недок. 1) Бігти, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. || перен. Швидко… … Український тлумачний словник
утікати — I (втіка/ти), а/ю, а/єш, недок., утекти/ (втекти/), утечу/, утече/ш; мин. ч. уті/к, утекла/, утекло/; док. 1) Швидко відходити, відбігати, намагаючись уникнути якоїсь небезпеки, врятуватися від переслідування і т. ін. 2) Поспішно відступати. ||… … Український тлумачний словник
урятуватися — [ўр атува/тиес а] = врятуватися у/йус а, у/йеіс :а, у/йеіц :а, у/йуц :а … Орфоепічний словник української мови
укриття — вкриття 1) (місце, де можна врятуватися, сховатися від кого / чого н.), захист, захисток, прикриття, притулок Пор. схованка 2) див. сховище 1) … Словник синонімів української мови
гоньзнути — втекти, врятуватися; позбутися, уникнути … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
угоньзнути — відбігти, втекти, уникнути; врятуватися … Зведений словник застарілих та маловживаних слів